субота, 29 жовтня 2016 р.

Аспекти духовного виміру особистості

Завдання для тематичного оцінювання з української мови

1 варіант
Повторення та узагальнення вивченого
1.  Виділіть речення з однорідними членами.
а)   Народ   не   хотів   прощатися   зі   своїми   героями, його пам'ять не могла змиритися з їхньою смертю
(М. Слабошпицький).
б)  Сонце схилилось на захід і не пекло вже так до­шкульно, як раніше (Григорій Тютюнник).
в)   Над  малим  багнистим  озерцем  у  пралісі  простягли вікові осокори своє крислате гілля (Ю. Опільський).                                                                 
г)  Допильновує порядку в місті й нинішній полковник Полуботок... (Ю. Мушкетик).
2.  Позначте речення зі звертанням,
а)  От, здається, стежина загубилася десь у стоколосах (В. Бичко).
б) А глянь, що я приніс від зайця (В. Симоненко).
в)  А ти, видать, хлопець кріпкий (Григорій Тютюн­ник).
г)  Дай мені,  батьку,  належну частину маєтку  (Вал. Шевчук).
3.  Знайдіть рядок, у якому всі слова — іменники.
а)  Диво, юрта, життя, молодість, ніхто;
б)  красен, красень, розмова, розповідь, воля;
в)  природа, квасоля, жаль, кедр, рівняння:
г)  боротьба, негода, спів, тисяча, дивак.
4.  Виділіть речення, у якому вжито займенник.
а)  Сьогодні справжню гонитву в безоглядному шален­стві явили перед моїм зором дві білки (Є. Гуцало).
б) Старий Горбатенко невпоспіх обійшов печище, обма­цав камінці та уламки цегли (В. Скуратівський).
в)   Дорош   сів,   обхопивши   руками   коліна   (Григорій Тютюнник).
г)  Хлопці поселилися на Толкачівці в красивих чер­воних корпусах (Григорій Тютюнник).        
5.  Виділіть рядок, у якому в усіх словах сумнівні ненаголошені голосні можна перевірити наголосом.
а)  Голубка, чистота, весна, сливовий, гречаний;
б)  лиман, квітень, селезень, озеро, мережа;
в)  миритися, осені, верба, сестра, розумний;
г)  село, кожух, тремтить, криве, череда.
6.  Позначте рядок, у якому всі слова містять приголо­сний звук, що уподібнюється.
а)  Стежка, казка, шубка, дьогтю;
б)  близько, везти, подружка;
в)  анекдот, нігті, берізка, газ;
г)  вогкий, молотьба, футбол, мабуть.
7.  Виділіть   рядок,   у  якому  в  усіх  словах  спрощення в групах приголосних позначається на письмі.
а)  Цінніс__ний, особистіс__ний, компос__ний, безсо-
віс__ний;
б)  звіс__но, зап'яс__ний, буревіс__ник, капос__ний;
в)  тиж__нєвий, виїз__ний, чес__но, піз__ній;
г)  пес__ливий, щас__ливий, волос__ний, очис__ний.
8. Виділіть рядок, у якому в усіх словах відбувається чер­гування в корені.
а)  Степанів, міст, нести, брід, піч;
б)  ріжок, Чернігів, Іванів, Львів, Донець;
в)  вісім, нога, береза, рік, шостий;
г)  бік, брід, Київ, слово, Михайлів.
9.  Укажіть рядок, у якому в коренях дієслів слід писати літеру и.
а)  Вит__рати, заб__рати, приб__рати, вид__рати;
б)  т__рти, заб__ру, прокл..нати, в..зти;
в)  стр__лити, прин__сти, вибр__ла, прип__рати;
г)  прот__рти, м__сти, перен__сла, бл__мати.
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Відповідь









10.  Позначте рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру о.
а)  Ч__рніти, веч__ря, ч__рниця, ч__рний;
б)  ч__мний, ч__решня, ч__твер, пащ__ка;
в)  ч__ртополох, щ__міти, пш__но, ч_  боти;
г)  ч__тири, ж__втий, ч__вен, іц    гла.
11.   Виділіть рядок, у якому усі слова мають літеру а в корені.
а)  К__зак, б__гач, м__настир, г__рячий;
б)  б__гаття, х__зяїн, гарячкувати, л__пата;
в)  г__разд, к__лач, г__нчар, к__жан;                  
г)  б__гатий, х__зяйський, г__ряче, к__лачик.
12.  Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з м'яким знаком.
а)  Лін__, тін__, біл__, кір__;
б)  л__он, л__ох, ц__вях, куз__ня;
в)  Гал__чин, Натал__чин, Пол__чин, Кол__чин;
г)  сіл__, міл    , тюл    , печал





Запитання
10
11
12
Відповідь












2 варіант
Повторення та узагальнення вивченого
1. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
а)  Мавп__ячий, пів__яблука, матір__ю, пір__я;
б)  п__ять, Лук__ян, дит__ясла, р__яска;
в)  св__ято, зіп__явся, подвір__я, пам__ять;
г)  під__яремний, солом__яний, кров__ю, сузір__я.
2. Укажіть рядок, у якому в усіх словах відбувається по­двоєння або подовження.
а)  Щоден__ик, від__ілити, зран__я, глинян__ий;
б)  широчен__ий, стін__ий, без__вучний, с__авець;
в)  олов'ян__ий, навман__я, розв'язан__я, бов__аніти;
г)  дол__ємо, сезон__ий, склян__ий, століт__я.
.3. Виділіть рядок, у якому всі слова пишуться з и.
а)  Ш__фон, р__тм, б__знес, Мадр__д;
б)  тр__умф, Брат__слава, Вав__лон, хр__стиянство;
в)  к__парис, Ч__лі, Т__бет, лекс__ка;
г)  Ваш__нгтон, г__мн, Р__га, д__зель.
4.  Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з апострофом.
а) Кар__єра, ін__єкція, П__ємонт, кон__юнктура;
б)  б__юро, прем__єра, к__янті, ад__ютант;
в)  інтерв__ю, ф__юзеляж, бар__єр, б__єф;
г)  Г__юго, М__юллер, П__яченца, Рів__єра.
5.  Укажіть рядок, у якому всі слова утворені за допомо­гою префікса пре-.
а)  Пр__дивний, пр__мудрий, пр__вокзальний,
пр__довгий;
б) пр__тихлий, пр__старий, пр__спокійний, пр    великий;
г) пр__короткий, пр__гарний, пр__милий, пр__міцний.
Запитання
1
2
3
4
5
Відповідь





6.  Виділіть рядок, у якому всі слова мають суфікс -зьк(ий).
а)  Пари__ький, воло__ький, оде__ький, поль__ький;
б)  узбе__ький, пра__ький, че__ький, коза__ький;
в) запорі__ький, вол__ький, криворі__ький, остро_ ький;
г)  коза__ький, гали__ький, молоде__ький, ри__ький.

7.  Позначте рядок, у якому всі слова пишуть з літерою щ.
а) Полтав__ина, Київ__ина, Львів__ина, Ямпіль__ина;
б) пі__ина, Доне__ина, Івано-Франків__ина, воя__ина;
в)    Яготин__ина,   Черка__ина,   Прилу__ина,   Черні­гів__ина;
г)    Туре__ина,    Житомир__ина,    Сум__ина,    Кірово­град__ина.
8.  Виділіть рядок, у якому всі слова пишуться разом.

а) Скоро/варка, фоно/тека, сто/тисячний, міні/футбол;
б)  лже/патріот,  вело/спорт, фото/репортаж, екс/чем-піон;
в) народно/пісенний, кисло/солодкий, хвиле/подібний, чим/дуж;
г) українсько/мовний, двохсот/мільйонний, біло/сніж­ний, авіа/пошта.
9.  Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з великої літери.

а)   (Є,   є)вропа,   (Г,   г)олова   (В,   в)ерховної  (Р,   р)ади (У, у)країни;
б)  (Р, р)ічка (Б, б)уг, (Г, г)ора (Г, г)оверла, (С, с)хідне (П, п)олісся;
в) (О, о)деська (П, п)лоща, (В, в)улиця (С, с)таровокзальна;
г) (Л, л)а-(М, м)анш, (Л, л)ос-(А, а)нджелес, (П, прову­лок (В, в)окзальний.


10. Виділіть рядок, у якому всі іменники II відміни чолові­чого роду, що в родовому відмінку мають закінчення -а.
а)  Абітурієнт, ніж, Львів, відліт;
б)  Китай, парник, конус, приятель;
в)  квадрат, відмінок, горизонт, коридор;
г)  ключ, комин, хлів, автобус.

11.  Позначте речення, у якому вжито узагальнювальне слово при однорідних членах речення.
а)  Здалось на мить:  пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (А. Малишко).
б)  Тиша була наповнена всякими звуками: і дзвінкою піснею  жайворонка,  і дзижчанням  польових  мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Ко­цюбинський).
в)  Манекени шанують покору, до безумства вони слух­няні: роками тримають угору руки свої дерев'яні (Д. Павличко).
г)   Глянь:   розкривається   назустріч   сонцю   й   грозам руками пружними оброблений чорнозем (М. Риль­ський).
12.  Укажіть речення, у якому числівник пишеться без м'якого знака.
а)  Двоє мисливців бігли на лижах поруч нарт, запряже­них дев'ят__ма собаками (М. Трублаіні).
б)  У санітарному поїзді було п'ят__сот шіст__десят__
хворих і поранених (Петро Панч).
в) Біля гаражів трактористи й водії-механіки упрівали до третього поту, відкидаючи сніг (П. Автономов).
г) У кращі роки до Парижа ввозять квітів на тридцят__
мільйонів франків (Н. Золотницький).


Запитання
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь









1 варіант
Дієслово
1.  Дієслово — це частина мови, яка:
а)  називає предмети, явища, поняття;
б)  виражає ознаку або властивість предмета;
в)  означає кількість предметів та їх порядок при лічбі;
г) означає дію або стан предмета.
2.  Наведіть приклад речення, у якому вжито дієслово недоконаного виду.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  Найчастіше дієслово в реченні виступає:
а)  підметом;                          в) додатком;
б)  присудком;                        г) обставиною.
4.  Наведіть приклад речення з перехідним дієсловом.
__________________________________________________________________________________________________________
5. Виділіть рядок, у якому всі дієслова теперішнього часу.
а)  Мовчать, приносить, шукаю, зроблю;
б)  робиш, мріємо, діждуся, замітає;
в)  плачу, любить, морочать, бачите;
г)  пробігав, кричить, шелестять, несе.
6. Запишіть назви форм дієслова.
__________________________________________________________________________________________________________
7.  Позначте рядок, у якому всі дієслова минулого часу.
а)  Пропав, гнала, дивилися, тримає;
б)  єднати, веслувала, любили, прибіг;
в)  минуло, бентежила, проспівав, несли;
г)  гримить, ломив, чекала, снили.
8.  Запишіть речення з дієсловом майбутнього часу.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  Виділіть речення, у якому вжито дієслово складеної форми майбутнього часу.
а)  Месники дужі приймуть мою зброю, кинуться з нею одважно до бою (Леся Українка).
б)  Довго чаруватимуть своєю піснею бурхливі карпат­ські потоки (Ф. Мамчур).
в)  Буду я навчатися мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої... (А. Малишко).
г)  Буде в домі твоя правда, твій закон і заповіт (О. Лупій).
10.  Запишіть п'ять дієслів теперішнього часу.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  Позначте речення, у якому вжито неозначену форму дієслова:
а) Та згодом завихріло так, що не стало видно кінських голів (В. Малик).
б)  Коні важко брьохалися по глибокому снігу (В. Ма­лик).
в) Дикі груші ще тільки брунькуються, ще не випусти­ли своїх листочків (Григорій Тютюнник).
г)  Слова заспівувачів важко було розібрати (М. Нагни-біда).
12.  Запишіть речення з дієсловом безособової форми на
-но, -то.
__________________________________________________________________________________________________________


Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь












2 варіант
Дієслово
1.  Повнозначна частина мови, що означає дію або стан предмета, називається:
а)  Дієслово;                         в) займенником;
б)  іменником;                 г) прикметником.
2.  Запишіть речення з дієсловом неозначеної форми.
_____________________________________________________
3.  Виділіть речення, у якому вжито дієслово доконаного виду.
а)  На поля тихо спускався сизувато-синій шовк над­вечір'я (М. Стельмах).
б) Не зібрав ні срібла, ні золота, а літа й здоров'я віддав (М. Стельмах).
в)  У видолинку матово темніла вода (М. Стельмах).
г)  Земля куталася в мрійливу голубінь і радісно трем­тіла (М. Стельмах)
4.  Запишіть речення з дієсловом недоконаного виду.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Позначте рядок, у якому всі слова — дієслівні форми на -но, -то:
а)  зорано, засіяно, спечено, вибито;
б)  зоряно, змелено, отримано, надламано;
в)  розглянуто, сито, вишито, вимито;
г)  радісно, важено, ділено, ліплено.
6.  Запишіть п'ять дієслів теперішнього часу.
__________________________________________________________________________________________________________
7. Виділіть речення, у якому вжито дієслово минулого часу.
а) Шумує Черемош, і дорога біжить до нього, мов потік (М. Стельмах).
б)  Вечір опускається в гори, і грудочки першого снігу блищать на них (М. Стельмах).
в) її очі тримали під вечоровими віями нерівні росинки свіжого сонця (М. Стельмах).
г) Десь недалеко в якомусь потоці розплітається по камінні вода (М. Стельмах).

8. Запишіть речення, використавши дієслово в простій формі майбутнього часу.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  Позначте речення, у якому вжито дієслово в складеній формі майбутнього часу.
а)  Слово Шєвченкове й Франкове,  художні шедеври нашої класики стануть для нас взірцем і мірилом (О. Гончар).
б) Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці (А. Малишко).
в)   Станем,   браття,   всі   за   волю   від   Сяну   до  Дону (П. Чубинський).
г)  Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці (П. Чубин­ський).
10.  Запишіть п'ять дієслів минулого часу.
_____________________________________________________
11.  Виділіть речення, у якому дієслово виступає підметом.
а)  Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі (В. Со-сюра).
б)  В душі незнана сходила зоря (П. Филипович).
в)  Співати - не ціпом махати (Народна творчість).
г)  Ти гомони, джерельце, гомони блакитними устами (А. Малишко).
12. Які граматичні категорії (рід, число, особа) характер­ні для дієслів теперішнього часу?

Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь







1 варіант
Дієслово

1. Виділіть рядок, у якому всі дієслова належать до II дієвідміни.
а)  Солю, стоїмо, посушимо, кричать;
б)  білимо, варю, ходиш, співає;
в) веземо, ходимо, шиє, печеш;
г)  принесу, косять, топлю, лазиш.

2.  Запишіть п'ять дієслів І дієвідміни.
__________________________________________________________________________________________________________

3.  Позначте речення, у якому вжито дієслово І дієвідміни.
а)  Перелітними птицями летять чутки (М. Стельмах).
б) У сухий настій лісових трав і квітів вплітається повів яблук і меду (М. Стельмах).
в)  Приходь, парубче, картоплі їсти (М. Стельмах).
г)  Сива повновода туча вже висіла над цілим степом (М. Стельмах).
4.  Запишіть п'ять дієслів II дієвідміни.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Виділіть рядок, у якому названі способи дієслів.
а) Теперішній, майбутній, минулий;
б)  якісний, відносний, присвійний;
в)  доконаний, недоконаний;
г)  дійсний, умовний, наказовий.
6.  Запишіть речення з дієсловом у наказовому способі.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7.  Позначте речення, у якому вжито, дієслово в умовному способі.
а)  їх нещадно підкидало й трясло (О. Гончар).
б) На літературному полі мені пощастило (М. Коцюбин­ський).
в)  Розказав би про те лихо... (Т. Шевченко).
г)  Світлі паруси дощу розпускались на обрії, помітно наближалися нивами (О. Гончар).
8.  Запишіть речення з дієсловом у дійсному способі.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  Визначте речення, у якому вжито безособове дієслово.
а) Смеркалося... огонь огнем кругом запалало (Т. Шев­ченко).
б)  Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).
в) А Віталик спить після втоми та виснаги (О. Гончар).
г)  Поля починаються за Мокрою Долиною й тягнуться на північ аж до Берищанського лісу (Ю. Мушкетик).
10.  Запишіть речення з безособовим дієсловом.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  Виділіть рядок слів, у якому всі дієслова утворені префіксальним способом.
а) Перемотав, ловилися, принесла, з'їхати;
б)  привітати, доводити, примножив, виїхали;
в)  змістити, допомагали, насміхалася, квітував;
г)  забігає, дзеленчить, завіяло, приказувати.
12.  Запишіть п'ять дієслів, утворених суфіксальним спо­собом:
_____________________________________________________

Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь








2 варіант
Дієслово

1.  Виділіть речення, у якому вжито дієслово І дієвідміни.
а)  По той бік яру пшениця жовтіє аж ген до лісосмуги (Ю. Мушкетик).
б)  Асфальт блищить чистою річкою (Ю. Мушкетик).
в)  Іван Сірко належав до видатних політичних діячів і козацьких полководців (Г. Сергіечко).
г)  Я бачив дивний сон (І. Франка).
2.  Запишіть речення з дієсловом II дієвідміни.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  Визначте рядок, у якому всі слова — дієслова І дієвід­міни.
а)  Ростуть, приходить, повтікали, допомогла;
б)  копали, росте, каже, біжить;
в)  реве, мостить, перекине, спускається;
г)  повертає, здається, грітися, жити.
4.  Запишіть п'ять дієслів II дієвідміни.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Виділіть речення з дієсловом II дієвідміни.
а)  Роман прислухається до пісні й не підтримує співу (М. Стельмах).
б)  Гордовиту поставу лелеки псує вниз опущене крило (М. Стельмах).
в)  У темниці несміливо народжується весна (М. Стель­мах).
г)   Бджола  нарешті  долетіла  до  своєї  оселі  з  медом (М. Стельмах).
6.  Запишіть п'ять дієслів І дієвідміни.
__________________________________________________________________________________________________________
7.  Виділіть рядок, у якому всі дієслова наказового способу.
а)  Прийди, живи, біжіть, процвітай;
б)  люби, іти, дізнайся, промов;
в)  красуйся, жни, розбіжіться, жити;
г)  тримай, грай, давай, радіють.
8.  Запишіть п'ять дієслів умовного способу.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  Виділіть рядок, у якому всі дієслова дійсного способу.
а) Привітай, прилетіли, жнуть, валять;
б)  кріпитимуть, роздав би, фотографує, мріють;
в)  закидають, пропливали, заспівала, згорить;
г)  веселійте, чарують, любити, живіть.
10.  Запишіть речення з дієсловом умовного способу.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  Виділіть речення з дієсловом наказового способу.
а)  Ниви шумлять навколо й заважають (М. Коцюбин­ський).
б)   Світла  зоря   водить  нами,   промінь  муж,ності  дає (П. Грабовський ).
в)  Та не забудьмо почування, що нас єднало до борні (П. Грабовський ).
г) Сил здобуде думка скута, загартується душа (її. Гра­бовський).
12.  Запишіть речення з безособовим дієсловом.
__________________________________________________________________________________________________________


Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь









1 варіант
Дієприкметник
1. Виділіть правильне визначення дієприкметника.
а)  Особлива форма дієслова;
б)  самостійна частина мови;
в)  особлива форма прикметника;
г)  службова частина мови.
2. Наведіть п'ять прикладів дієприкметника.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  Ознаки яких частин мови має дієприкметник?
а) Дієслова та іменника;
б)  прикметника та іменника:
в)  дієслова та прикметника;
г)  іменника та числівника.
4.  Запишіть речення з дієприкметником.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  У якому рядку всі слова — дієприкметники?
а) Цвісти, квітучий, чарівний, цвіт;
б) заквітчаний, засаджений, розквітлий;
в)  присадибний, парк, квіти, милуючись;
г)  зелень, переходити, улюблений, квітувати.
6.  Від поданих дієслів утворіть дієприкметники.
Заквітчати -___________________________________________
донести  -  ____________________________________________
перейти - _____________________________________________
розквітнути -__________________________________________
знайти - ______________________________________________
замести  -_____________________________________________


7.  У якому рядку всі слова — активні дієприкметники минулого часу?
а) Посивілий, осілий, змарнілий, достиглий;
б) атакований, закований, улюблений, пожовклий;
в)  полотий, склеєний, помитий, ратифікований;
г)  политий, помарнілий, пожовтілий, зроблений.
8.  Запишіть речення з активним дієприкметником мину­лого часу.
__________________________________________________________________________________________________________
9. Назвіть рядок, у якому всі слова — дієприкметники, що перейшли в прикметники.
а) Небачене, побачене, пробачене, переможене;   
б) невмирущий, кипучий, лежачий, квітучий;
в)  сонячний, підсинений, намальований, чудесний;
г)  прибраний, знайдений, помарнілий, здивований.
10.  Доберіть п'ять активних дієприкметників минулого часу.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  Виділіть пасивні дієприкметники минулого часу.
а)  застосовуваний, прописаний, привчений, зрубаний;
б)  холодний, охолоджений, побілений, білий;
в)  ведучий, проведений, закінчити, закінчений.
г)  низький, низькорослий, прекрасний, зібраний.
12.  Запишіть речення з пасивним дієприкметником ми­нулого часу.

_____________________________________________________

Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь








2 варіант
Дієприкметник

1.  Дієприкметник - це:
а)  частина .мови, що виражає ознаку предмета;
б)  частина мови, яка означає дію або стан предмета;
в)  особлива дієслівна форма, що виражає ознаку пред­мета за дією;
г)  особлива дієслівна форма, що вказує на додаткову дію.

2.  Запишіть п'ять дієприкметників.
__________________________________________________________________________________________________________

3.  Які дієслівні ознаки має дієприкметник?
а)  Число, час, особу;
б)  стан, час, вид;
в)  перехідність-неперехідність;
г)  спосіб, рід, число.
4.  Запишіть речення з дієприкметником.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Подібно до прикметників, дієприкметники змінюються за:
а)  родами, числами, відмінками;
б)  особами, відмінками;
в) числами, особами;
г)  особами, родами, числами.
6.  Запишіть речення з дієприкметником жіночого роду.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7.  Активні дієприкметники минулого часу утворюються за допомогою суфіксів:
а)  -л(ий);
б)  -н(ий), -ен(ий), -єн(ий);
в)  -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий);
г)  -т(ий), -ува-, -юва-.
8.  Запишіть п'ять пасивних дієприкметників минулого часу.
__________________________________________________________________________________________________________

9.  Означення, виражені дієприкметником, узгоджуються з означуваним іменником у:
а)  роді, числі, відмінку;       в) числі, відмінку, особі;
б)  роді, особі, числі;             г) лише в роді.

10.  Запишіть три словосполучення з дієприкметниками.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


11.  У якому рядку всі слова — пасивні дієприкметники минулого часу?
а)  Плутаний, згорілий, зімлілий, погризений;
б)  попереджений, рубаний, розбитий, згорнений;
в)  мелений, прибитий, розталий, принесений;
г)  збудований, опалий, нанизаний, розпиляний.

12.  Запишіть речення з пасивним дієприкметником ми­нулого часу.
Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь







1 варіант
Дієприкметник
1.  Дієприкметниковий зворот — це:
а) дієслово із залежним словом;
б) словосполучення з підрядним зв'язком;
в) дієприкметник із залежними словами;
г) дієприкметник, що перейшов у іменник.
2.  Запишіть речення з дієприкметниковим зворотом.
__________________________________________________________________________________________________________
3.   За допомогою  яких  суфіксів творяться  пасивні ді­єприкметники минулого часу?
а) -ен(ий), -ен(ий), -н(ий), -т(ий); ;, б) -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий); "   в) -л(ий), -енн(ий), -ськ(ий);
г) -ок(ий), -есеньк(ий), -а.
4. Запишіть п'ять пасивних дієприкметників минулого часу.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Знайдіть речення з дієприкметниковим зворотом.
а) Денис, узутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Л. Дмитренко).
б)  Над містом слався ядучий дим від пожежі, стовпом стояла курява від вибухлих бомб (В. Кучер).
в)  Уся вулиця була заповнена запахом печеного хліба (Ю. Мушкетик ).
г) На нивах, як те військо побите, темніють незношені снопи, стеляться довгими рядами незагребені покоси, а подекуди стоять самотою клапті недокошеної пше­ниці (С. Васильченко).
6.  Запишіть речення з пасивним дієприкметником мину­лого часу.
__________________________________________________________________________________________________________

7.  Визначте, у якому реченні дієприкметник перейшов у іменник.
а) У бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар).
б)  Збуджена уява живо малювала перед ним недавно бачені і пережиті картини (Г. Тютюнник).
в)  Не питай вченого, а питай бувалого (Народна творчість).
г)  Задорожний дістав якийсь довгий пакунок, загорну­тий у брезент (М. Зарудний).
8.  Запишіть речення із активним дієприкметником мину­лого часу.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. У якому з речень дієприкметник виконує функцію при­судка?
а) Дороги наші мічені вершинами й утратами (Б. Олій­ник ).
б) Петро дивився на товариша хитрувато примружени­ми очима (А. Головко).
в)  Битий небитого везе (Народна творчість).
г)  Здоєні вівці, немов стуманілі, падають в загороді на камінь (М. Коцюбинський)
10.  Запишіть речення, у якому дієприкметник виконує функцію означення.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Запитання
1
3
5
7
9
Відповідь









11. У якому рядку всі дієприкметники писатимуться з не окремо?
а) (не)вивчений вірш,  (не)засіяні поля, не(сподівана) зустріч; .    б) (не)виконана робота, (не)витрачена сила, (не)стиха-ючий шум;
в)  ще  (не)привезений  хліб,   (не)оброблена  селянами земля, (не)перемішана мамою каша;
г) (не)зігріті сонцем сади, (не)виконане домашнє зав­дання, (не)попереджений про від'їзд.
12. Запишіть п'ять дієприкметників, які пишуться з не разом.   

_____________________________________________________

  
Запитання
11
Відповідь

                                                            


















1 варіант
Дієприкметник

1.  Виділіть активні дієприкметники минулого часу.
а) Зароблений, палаючий, освітлений, куплений;
б)  почорнілий, обважнілий, спітнілий, пошерхлий;
в) лежачий, виліплений, забракований, роздутий;
г) одягнений, прикутий, посвіжілий, присунений.
2.  Запишіть п'ять пасивних дієприкметників.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  У якому рядку подані дієслова, від яких можна утво­рити активні дієприкметники минулого часу?
а) Конкурувати, бракувати, тріснути, боронувати;
б) почорніти, побіліти, замерзнути, повеселіти;
в) лити, ліквідувати, лякати, іменувати;
г)  комбінувати, відрахувати, присунути, посвіжіти.
4.  Запишіть речення з активним дієприкметником мину лого часу.
__________________________________________________________________________________________________________
5. При утворенні пасивних дієприкметників за дополю гою суфікса -ен(ий) відбувається чергування кінцевих приголосних основи інфінітива, а саме:
а) [д] - [дж], [зд] - [ждж], [г], [з] - [ж], [с] - [ш], [к], [т] - [ч],
[ст] - [щ];
б) [п] - [л], [рі - [рц], [т] - [д], [ж] - [с];
в) [ф] - [в], [б] - [пі, [с] - [з], [дж] - [ч];
г) [ч] - [х], [м] - [н], [й] - [л], [г] - [к], [щ] - [ш].

Запитання
1
3
5
Відповідь



6. Наведіть п'ять прикладів дієприкметників, у яких при творенні відбувається чергування кінцевих приголосних основи.
__________________________________________________________________________________________________________
7.  Назвіть речення з дієприкметниковим зворотом.
а) І почуває він себе таким слабким, безсилим і без­вільним, мов пилина, вітрами гнана (І. Франко).
б) Приїжджими археологами було знайдено на острові      рештки козацьких доменних печей (О. Гончар).
в) Узбережні села проклинали болото, задихаючись від
смороду зігнилих водоростей (І. Гончаренко).
г) Ти так захоплюєшся своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші загони (О. Донченко).
8.  Запишіть речення з дієприкметниковим зворотом.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  У якому з поданих речень неправильно розставлені розділові знаки?
а)  Про щастя, здобутеє нами,  шепочуть зелені жита (В. Сосюра).
б)  3 путі далекої, вернувся машиніст укритий порохом увесь пропахлий димом (М. Рильський).
І в) Міномети,  ввірені Чернишеві,  приєдналися до за­гального гуркоту (О. Гончар).
г) Ярина сіла в автобус і за десять хвилин була в центрі міста - на великій заасфальтованій площі (Олекса Десняк).
10.  Запишіть речення, у якому дієприслівниковий зворот стоїть перед пояснюваним словом.
__________________________________________________________________________________________________________


11.  Виділіть речення, у якому немає дієприкметників.
а)  Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (І. Нечуп-Левицький).
б) Дашковичів кабінет був обставлений шафами з книж­ками (І. Нечуп-Левицький ).
в) Обличчя матері було невимовно прекрасне, освітлене любов'ю й радістю (О. Донченко).
г)   Дашкович   заговорив   про   свою   Черкащину,   про Дніпро широкий, про садки зелені і про пишні свої Сегединці (І. Нечуй-Левицькип).
12.  Запишіть п'ять дієприкметників, які пишуться з не окремо.

Запитання
7
9
11
Відповідь






















2 варіант
Дієприслівник
1.  Дієприслівник — це:
а)  особлива форма дієслова;
б)  самостійна частина мови;
в)  особлива форма прислівника;
г)  службова частина мови.
2.  Що виражає дієприслівник?
а)  Ознаку предмета за дією;       в) ознаку іншої ознаки;
б)  додаткову дію або стан;          г) ознаку предмета.
3.  Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники відповіда­ють на запитання що зробивши?                                -.
а)  Читаючи, пообідавши, посивівши, лежачи;
б)  виконавши, розповівши, приготувавши, створивши;
в)  породжуючи, мислячи, бігаючи, знаючи;
г)  крокуючи, доповівши, замріявшись, перебігаючи.
4.  Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники пишуться з не разом:
а) (не)бачачи, (не)навидячи, (не)вказавши, (не)косячи;
б) (нє)волячи, (не)хтуючи, (не)стямившись, (не)здужаючи;
в) (не)набриднувши,   (не)сподіваючись,   (не)гаючись, (не)знаючи;
г) (не)вродивши, (не)заходячи, (не)наплакавшись, (не) пройшовши.
5.  Визначте рядок, у якому подані тільки дієприслівники.
а)  Перевірено, закрито, п'ючи, було;
б)  наклеївши, здолавши, звернувши, записуючи;
в)  посивілий, знесилений, люблячий, видужавши;
г)  жовтавий, біліти, крикнувши, переможений.
6.   Виділіть суфікси, за допомогою яких творяться діє­прислівники недоконаного виду;
а)  -учи (~ючи), -ачи (-ячи);      в)  -ськ-, -ств-;
б)  -вши, -ши;                              г)  -есеньк-, -ісіньк-.
7. Позначте рядок, у якому подано тільки дієприслівники доконаного виду.
а) Читаючи, мерехтячи, дивлячись, виконуючи, знаючи;
б)  прочитавши, прийшовши, отримавши, дізнавшись;
в)  кликнувши, фотографуючи, носячи, косячи;
г)  зносивши, милуючись, тринькаючи, розуміючи.
8.  Виділіть рядок, у якому подані тільки дієприслівники недоконаного виду.
а)  Бігаючи, стрибаючи, мріючи, фантазуючи;
б)  образивши, скинувши, зніяковівши, переказуючи;
в)  нездужаючи, зустрівшись, бачачи, колючи;
г)  принісши, оживляючи, стоячи, бажаючи.
9.  Дієприслівниковий зворот це:
а)  дієприслівник разом з дієсловом-присудком, з яким він пов'язаний за змістом;
б)  дієприслівник разом з підметом і присудком;
в)  дієприслівник разом із залежними словами;
г)  дієприслівник недоконаного виду.
10.  Знайдіть речення, у якому дієприслівник не виділя­ється комами (розділові знаки не розставлено).
а)  Співають ідучи дівчата (Т. Шевченко).
б) Дерева стояли в снігу настовбурчившись замерзлими гілочками (М. Коцюбинський).
в) Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спіль­ну працю (М. Рильський).
г) Підуть дощі оживляючи вологою поля (О. Донченко).

Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Відповідь















11. Виділіть речення з дієприслівниковим зворотом.
а) Раділи люди встаючи (Т. Шевченко).
б) Він не плакав і не стогнав, він умирав стоячи, і він не знав, що так умирають в легендах (Ю. Яновський).
в) Солодкою стрілою пізній цвіт, скрадаючися, примо­розок ранить (М. Рильський).
г) Тут, виростаючи із зерна мрії, зисока дума, мов пше­ниця, зріє, тут слово воля гарт дає серцям (М. Риль ський).
12. Знайдіть речення, у якому неправильно поставлені розділові знаки при дієприслівниковому звороті.
а) А я під буками, де сходяться дороги, простоту, радісну узявши за закон, хатинку виліпив (М. Рильський).
б) Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чис­тячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався, дав йому волю (О. Гончар).
в) Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих сні­гових шапках, завмерли в безнадії, чекаючи з жахом ворожого удару (Ю. Збанацький).
г) Хлюпотить у бухті мала хвиля, б'ючись в броньовані тіла кораблів (В. Кучер).


Запитання
11
12
Відповідь












2 варіант
Дієприслівник
1.  Незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію, називається:
а)  дієприкметником;            в) дієприслівником;
б)  числівником;                    г) прислівником.
2.  Дієприслівник поєднав у собі ознаки:
а)  дієслова й іменника;         б)  дієслова й прикметника;
в)  дієслова й прислівника;    г)  дієслова й займенника.
3.  Знайдіть рядок, у якому всі слова — дієприслівники:
а)  Бігаючи, співати, натомлений, непевний;
б)  співаючи, каятись, напризволяще, крайній;
в)  поспішаючи, зустрівши, повертаючись, зітхнувши;
г)  прочитавши, морочити, перебігши, перекладаючи.
4.  За допомогою яких суфіксів утворюються дієприслів­ники доконаного виду?
а)  -н(ий), -ен(ий), -єн(ий);    в) -ши, -вши;
б)  -ок, -ук, -т(ий);                 г) -учи, -ючи, -ачи, -ячи.
5.  У якому рядку всі слова — дієприслівники доконаного виду?
а) Минаючи, шепочучи, сказано, передай;
б)  курличучи, маючи, переказавши, плентається;
в)  хитнувшись, зустрівши, перемоловши, під'їхавши;
г)  голосніше, правдивіше, совісніше, радісніше.
6.  У якому рядку всі слова дієприслівники недокона ного виду?
а)  Пишучи, намалювавши, носячи, пішов;
б)  кажучи, сміючись, заплямкавши, переходячи;
в)  лежачи, корегуючи, тримаючи, друкуючи;
г)  сидівши, лежачий, натомившись, передаючи.

Запитання
1
2
3
4
5
6
Відповідь







7.  Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники пишуться з не окремо.
а) (Не)працюючи, (не)давши, (не)дооцінюючи, (не)м'яв-піи;
б)  (не)здогониш, (не)волячи, (не)трудившись, (не)знай-шовши;
в)   (не)терши,   (не)маючи,   (не)маршируючи,   (не)помі-тивши;
г)  (не)зважаючи, (не)хтуючи, (не)наздогнавши, (не)ка-жучи.
8. У якому рядку всі слова — дієприслівники з кінцевой и?
а)  Лежач__камені, квітуюч__в степу, стояч__у воді;
б) робоч__люди, працююч__чесно, тремтяч__ховатися;
в) співати маршируюч__, роздумувати працююч__, слуха­ти стояч__;
г)  бажаюч__ виступити, кладуч__в корзину, ревуч__
вітри.
9.  Дієприслівник із залежними словами - це:
а)  дієприкметниковий зворот;
б)  звертання;
в)  дієприслівниковий зворот;
г)  вставне слово.
10.  Знайдіть речення, правильно побудоване за змістом.
а) Повертаючись з лижної прогулянки, нас у дорозі за­стала снігова буря.
б)  Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.
в)  Дівчата пройшли, не зупиняючись.
г)  Приїхавши в село, нас вразила краса навколишньої природи.






11. Виділіть речення з дієприслівниковим зворотом.
а) Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (І. Франко).
б) Міцно вчепившись у гіляку пазуристими лапами, дрімав він біля самого стовбура (В. Малець).
в) Невгавучий шелест скрадав усі інші звуки (В. Ма­лець).
г) Думки його повернулися назад, малювали йому ска­ліченого діда Уласа (Панас Мирний).
12. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки при дієприслівниковому звороті?
а)   Стрепенувшись,   він   витяг   навстріч   шелестінню голову, вдивляючись у хащу сліпими в пітьмі очима (В. Малець).
б) Мить - і тетерук з гучним лопотінням, гублячи пір'я, видерся з колючих ялинкових лап (В. Малець).
в) Прохаючи когось допомогти, кажуть: «Будь ласка­вий...» (Н. Міщенко).
г) Нагулявшись під землею вода, шукає шляхи на її поверхню (Паола Утевська).

Запитання
7
8
9
10
11
12
Відповідь


















1 варіант
Прислівник
1.  Прислівник - це:
а)  незмінна самостійна частина мови;
б)  незмінювана форма дієслова;
в)  службова частина мови;
г)  особлива частина мови.
2.  Запишіть п'ять прислівників.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  Знайдіть рядок, у якому всі слова — прислівники.,
а)  Вічно, темно, жовто, біжучи;
б)  голосно, ліворуч, день у день, безумовно;
 в) один, вільно, зранку, дивно;
 г) по-іншому, коротко, викрикуючи, сумно.
4.  Запишіть речення з прислівником.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Визначте спосіб творення прислівників по-українсько­му, за'світло, зверху.
а)  Префіксальний;                             б)  суфіксальний;
в)  префіксально-суфіксальний;        г)  безафіксний.

6.  Запишіть п'ять прислівників, утворених суфіксальним способом.
__________________________________________________________________________________________________________
7.  У  якому  рядку записані  прислівники,  від  яких  не можна утворити ступені порівняння?
а)  Гарно, багато, далеко, рішуче;
б)  наспіх, тут, зопалу, навмисне, спросоння;
в)  дорого, голосно, вузько, дбайливо;
г)  глибоко, рано, швидко, лукаво.
8.  Від поданих прислівників утворіть ступені порівняння.
Далеко - ______________________________________________
близько  -   ___________________________________________
9.   Виділіть  рядок,   у  складі   якого  —  словосполучення з прислівниками зі значеннями часу дії.
а)  Панує довго-довго, записувала щоліта, весело співати;
б)  прийшов увечері, побачив уперше, співати втрьох;
в)   складали  з давніх-давен,  зібрати взимку,  завжди сміється;
г)  падати донизу, колись прийде, говорив спросоння.
10. Запишіть речення з прислівником зі значенням місця дії.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11.  Знайдіть рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс.
а) Без/угаву, по/двоє, в/міру, по/братському;
б)  хоч/не/хоч, на/гора, як/от, по/моєму;
в)  за/довго, поза/вчора, без/вісти, в/друге;
в) ні/куди, з/дня/на/день, до/побачення, ось/ось.
12.  Запишіть п'ять складних прислівників, які пишуться разом.


Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь













2 варіант
Прислівник
1.  Незмінна самостійна частина мови, що передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки, називається:
а)  прикметником;                 в) дієприслівником;
б) дієприкметником;            г) прислівником.
2.  Запишіть п'ять прислівників.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  У якому рядку - запитання, на які відповідають при­слівники?
а)  Який? Чий? Котрий?
б)  Що робити? Що зробити?
в)  Як? Де? Коли? Куди? Звідки?
г)  Ще роблячи? Що зробивши?
4.  Запишіть речення з прислівником.
__________________________________________________________________________________________________________
5.  Визначте, у якому рядку всі слова — прислівники.
а)  Потрібно, довго, зроблено, намололи;
б)  віч-на-віч, коротко, радісно, передчасно;
в)  краще, сонячно, сонечко, перерва;
г)  врешті-решт, передати, сидячи, прекрасно.
6.  Запишіть п'ять складних прислівників.
__________________________________________________________________________________________________________
7. Виділіть рядок, у якому всі слова - прислівники, вжиті в простій формі вищого ступеня порівняння.
а)  Краще, вище, радісніше, добріше;
б)  гарно, високо, радісно, добре;
в)  ніжно, щоякнайкраще, абияк, переможно;.
г)  по-королівськи, сильно, веселісінько, поважно.

8. Запишіть речення з прислівником, вжитим у простій формі найвищого ступеня порівняння.
__________________________________________________________________________________________________________
9. Виділіть рядок, у якому всі слова — прислівники, вжиті в складеній формі вищого ступеня порівняння.
а)  Тепліше, яскравіше, вимогливіше, наполегливіше;
б)  значно тепліше, куди яскравіше, ще вимогливіше, трохи наполегливіше;
в)   якнайтепліше,   найяскравіше,   щоякнайвимогливіше, щонайкраще;
г)  тепло, яскраво, вимогливо, наполегливо.
10.  Запишіть речення з прислівником у складеній формі найвищого ступеня.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  У якому рядку всі прислівники вжиті в простій формі найвищого ступеня порівняння прислівників?
а)  Радісно, весело, легко, коротко;
б)  радісніше, веселіше, легше, коротше;
в)  ще радісніше, куди веселіше, значно легше, набага­то коротше;
г)  найрадісніше, якнайвеселіше, щоякнайлегше, най-коротше.
12.  Запишіть п'ять складних прислівників, що пишуться через дефіс.
__________________________________________________________________________________________________________
Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь











1 варіант
Прислівник
1.  У якому рядку всі прислівники пишуться з -нн-?
а)  Бажан__о, впевнен__о, шален__о, віддаленого;
б)  відмін__о, священ__о, старан__о, щоден__о;
в)  гуман__о, активи__о, безупин__о, сон__о;
г)  незбагнен__о, ден__о, зелен__о, туман__о.
2.  Запишіть п'ять складних прислівників, що пишуться через дефіс.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  У якому рядку всі прислівники пишуться окремо?
а)  Де/таки, так/от, зроду/віку, десь/то, казна/як;
б)  по/доброму, врешті/решт, з/давніх/давен;
в)  з/року/в/рік, на/щастя, рік/у/рік, без/кінця;
г)  як/раз, по/нашому, в/цілому, по/перше.
4.  Запишіть речення зі складним прислівником, що пи­шеться разом.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. У якому рядку записані прислівники, що в реченні ви­ступають присудками?
а)  Навстіж, холодно, прекрасно, там, сюди;
б)  соромно, сухо, темно, легко, спросоння;
в)  можна, варто, слід, треба, потрібно;
г)  зразу, важче, праворуч, подекуди, ніяк.
6.   Складіть речення, у  якому прислівник виступав би присудком.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7.  Виділіть рядок, у якому всі прислівники утворені по­єднанням частки з прислівником.
а) Аніде, абикуди, казна-як, хтозна-куди, десь;
б)  допізна, змолоду, вдруге, внічию, по-третє;
в)  голіруч, мимохіть, насамперед, навшпиньки;
г) по-батьківськи, щонайдорожче, ніскільки, дарма що.
8.  Уведіть у речення прислівник, який утворений поєд­нанням прийменника й числівника.
__________________________________________________________________________________________________________
9.  Знайдіть рядок, у якому не з прислівниками пишеться окремо.
а)  (Не)винно, (не)дорого, (не)швидко, (не)високо;
б)  (не)далеко, а близько, (не)дорого, а дешево, (не)весе-ло, а сумно, (не)тихо, а голосно;
в) (не)вдало, (не)дуже вдало, (не)ймовірно, (несподіва­но;
г)  (не)востаннє, (не)вороже, (не)якісно, (не)по-новому.
10.   Запишіть   п'ять   прислівників,   які   пишуться   з   не разом.
__________________________________________________________________________________________________________
11.  У якому рядку всі прислівники — з кінцевою -і?
а)  Восен__, по-польськ__, навпомацк__, навкруг__;
б)  надвор__, у віч__, поодинц__, відтод__;
в)  по-сусідськ__, до вподоб__, вночі__, зсередин__;
г)  навік__, трич__, почаст__, по-французьк__.
12.  Уведіть у речення прислівник з кінцевою  и.
__________________________________________________________________________________________________________

Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь








2 варіант
Прислівник
1.  Виділіть словосполучення з прислівником.
а)  Запитайте у двох сестер;
б)  вийти удвох зі школи;
в)  гостювали у двох тіток;
г)  побували у двох країнах.
2.  Запишіть п'ять прислівників.
__________________________________________________________________________________________________________
3.  У якому рядку всі слова — прислівники мети дії?
а)  Навмисно, наперекір, на зло, напоказ;
б)  восени, вниз, праворуч, здавна;
в)  зопалу, зосліпу, спересердя, згарячу;
г)  урочисто, добре, надзвичайно, вщерть.
4.  Запишіть п'ять прислівників способу дії.      
__________________________________________________________________________________________________________
5.  У якому рядку всі слова — непохідні прислівники?
а)  Прямо, рясно, цікаво, чемно;
б)  вручну, напевне, напоготові, довіку;
в)  тут, куди, тепер, завжди, там;
г)  потім, всупереч, втретє, абикуди.
6.  Запишіть п'ять похідних прислівників.
__________________________________________________________________________________________________________
7. У якому з поданих речень вжито прислівник причини дії?
а)  Море - надзвичайно чорного кольору, далеко краще тут, ніж у Криму (М. Коцюбинський),
б) Поневолі в самотині, не виходячи, сиджу( П. Грабовський).
в) Книжку не можна читати похапцем, абияк (П. Перебийніс).
г)  Високо вгорі пролітає ескадрилья літаків (Ю. Яновський).
8. Запишіть речення з прислівником місця дії.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9.  Яким членом речення виступає прислівник у реченні: У хаті надовго запала мовчанка (М. Стельмах)?
а)  Підметом;
б)  присудком;
в)  обставиною;
г)  додатком.
10.  Запишіть речення, у якому прислівник виступав би присудком.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11.  Якою морфемою в прислівниках є частина слова -
ому?
а) Суфіксом;
б)  закінченням;
в)  префіксом;
г)  постфіксом.
12.  Запишіть п'ять прислівників із суфіксом по- та пре­фіксом -ому або -и.
__________________________________________________________________________________________________________

Запитання
1
3
5
7
9
11
Відповідь












1 варіант
Прийменник. Сполучник
1.  Прийменник - це службова частина мови, яка:
а)  з'єднує однорідні члени речення й частини складно­го речення;
б)  вносить додаткові відтінки значення в речення або служить для утворення способів дієслів;
в)   виражає  залежність  іменника,  числівника  та  за­йменника від інших слів у словосполученні;
г)  виражає почуття і спонукання до дії, але не називає їх.
2.  Завжди з прийменником вживається:
а)  давальний відмінок;         в) орудний відмінок;
б)  місцевий відмінок;           г) кличний відмінок.
3.  У якому рядку всі слова — прийменники, що пишуться через дефіс?
а)  За/мість, по/серед, по/за, в/супереч;
б)  з/посеред, з/під, з/поміж, із/за;
в)  по/над, по/біля, з/над, з/поза;
г)  з/попід, по/між, з/над, по/руч.
4.  Самостійним членом речення прийменник:
а)  є завжди;    в)  може бути - залежно від своєї ролі в реченні;
б)  не буває;    г)  може бути -- залежно від місця в реченні.
5.  Знайдіть рядок, у якому вжито однозвучні з іменника­ми прийменники.
а)  У, над, із, за, посеред;
б)  навколо, близько, кругом, поруч;
в)  коло, край, круг, протягом;
г)  наперед, через, серед, уздовж.
6. Знайдіть рядок, у якому вжито однозвучні з прислівниками прийменники.
а)  На. під, поміж, протягом;
б)  вздовж, наперед, навколо, близько;
в)  за винятком, круг, серед, через;
г)  з-під, з-поміж, з-посеред, із-за;

7.  За будовою сполучники поділяються на:
а)  єднальні, протиставні, розділові;  г)  похідні й непохідні.
б)  короткі, повні, нестягнені;    в)  прості, складні, складені;
8.  Складні сполучники утворилися:
а)  поєднанням відмінкових форм займенника чи яко­гось іншого повнозначного слова  зі сполучниками або прислівниками;
б)  поєднаннями іменника й сполучника;
в)  внаслідок відмінювання займенників;
г) внаслідок злиття в одне слово слів, найчастіше займен­ників, прислівників з частками й прийменниками.
9.  Сполучники сурядності:
а) поєднують однорідні члени речення, частини в склад­носурядному, однорідні підрядні частини в складно­підрядному реченнях;
б) приєднують підрядну частину до головної в складно­підрядному реченні;
в)  з'єднують частини складних слів;
г)  служать для творення відмінкових форм іменників.
10.  У якому рядку всі слова — сполучники сурядності?
а)  Ніби, щоб, тому що, а;        б)  і, а, але, та, також, проте;
в)  тільки-но, хоча, ледве, бо;  г)  так що, чи...чи, якщо, щойно.
11.  Як пишуться складні сполучники?
а) Разом;                     в) через дефіс;
б)  окремо;                   г) по-різному.
12.  Визначте рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:
 а) Мов/би/то, не/наче, то/б/то, що/б;
б)  буцім/то, але/ж, коли/б, хоч/би;
в)  про/те, не/мов, тільки/но, так/що;
г)  не/зважаючи/на/те/що, не/хай, за/тим/що/б.
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь













2 варіант
Прийменник. Сполучник

1. У якому рядку всі слова - прийменники?
А) Про, за, а, от, таки;         в) поміж, і, та, але, до;
б) від, з, посеред, у, над;      г) з-над, попри, щоб, на
2. Незмінна службова частина мови, яка виражає залеж­ність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й реченні, називається...
а)  сполучником;                    в) прийменником;
б)  прислівником;                  г) дієприслівником.
3. У якому рядку всі прийменники непохідні?
а)  Без, над, об, за;                в) понад, поруч, всупереч;
б)  край, кругом, з-під, до;   г) вздовж, по, від, поміж.
4. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?
а)  Оба/біч, по/під, за/ради, за/для;
б)  з/за, із/за, в/наслідок, за/винятком;
в)  по/біля, про/між, з/посеред, з/над;
г)  не/зважаючи, з/під, по/за, за/мість.
5.  У якому рядку всі прийменники пишуться окремо?
а)  З/за, з/над, з/під, з/посеред;
б)  в/наслідок, за/вдяки, по/біля, не/зважаючи;
в)  з/приводу, у/зв'язку/з, нарівні/з, слідом/за;
г)  в/ключаючи, незалежно/від, згідно/з.
6.  З орудним відмінком вживаються прийменники:
а)  від, до, на, ири, по;            б)  над, під, з, за, попід, поміж;
в)  без, після, попри, через;   г)  в, об, після, проти, крім.
7. У яких відмінках іменники завжди вживаються без при­йменників?
а)  У місцевому й давальному;
б)  у знахідному й орудному;
в)  у називному й кличному;
г)  у родовому й знахідному.

8.  Складені сполучники - це:
а)  сполучення слів, що утворилися поєднанням відмін­кових форм  займенника чи якогось іншого  повно­значного слова зі сполучниками або прислівниками;
б)  словосполучення з підрядним зв'язком;
в)  сполучники, що утворилися внаслідок злиття основ прикметників;
г)  сполучні слова.
9.  Визначте, у якому рядку наведені не сполучники, а спо­лучні слова.
а)  Якби, тому що, у міру того як, бо;
б) подібно до того як, незважаючи на те що, через те що;
в)  хто, котрий, куди, коли, скільки;
г)  неначебто, так що, дарма що, чи...чи.
10.  У якому рядку всі сполучники пишуться окремо?
а)  За/те, про/те, як/що, ніби/то;
б)  тому/що, що/б, не/наче/б/то;
в)  так/що, дарма/що, з/тим/щоб;
г)  тільки/но, з/того/часу/як, а/бо.
11.  Визначте, у якому рядку — підрядні сполучники по­рівняльні.
а)  Хоч, хай, затим щоб, ледве;
б)  але, або, бо, коли б;
в)  мов, наче, ніби, немовбито;
г)  з тим щоб, тим що, тому що.
12.  Визначте, як поєднуються частини в складному ре­ченні: Коли сходить сонце, вершини гір займаються яскравим полум'ям,
а)  Сурядним сполучником;
б)  підрядним сполучником часу;
в)  підрядним сполучником умовним;
г)  сполучним словом.
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь












1 варіант
Частка. Вигук. Повторення в кінці року
1.  Виділіть рядок, у якому всі слова — частки.
а)  На, між, але, коли;          в) чи, та, над, не;
б)  ото, ген, аж, таки;           г) ні, там, а, і.
2.  За значенням частки поділяються на:
а)  формотворчі, заперечні, модальні;
б)  єднальні, протиставні, розділові;
в)  прості, складні, складені;
г)  причини, мети, допустові.
3.  У якому рядку всі слова — модальні стверджувальні частки?
а)  Будь, небудь, аби, де, сь;
б)  так, еге, егеж, атож, аякже;
в)  авжеж, чи, що, як, майже;
г)  приблизно, мало не, трохи не.
4.  У якому рядку наведено частки, які пишуться зі сло­вами через дефіс?
а)  Аби, де, сь, чи, що, як, ані, ні, чим;
б) будь, небудь, казна, хтозна, бозна, бо, но, то, от, таки;
в)  мов, немов, годі, бодай, лиш;
г)  ото, он, ось, от, оце, навряд.
5.  Не пишеться зі словами разом, якщо:
а)  вона вжита в ролі частки; б)  вона вжита в ролі префікса;
в)  вона вживається для заперечення дії, ознаки пред­мета;
г)  вона стоїть при числівниках, займенниках, службо­вих частинах мови.
6.  Не з дієприкметником пишеться разом, якщо:
а)  дієприкметник виступає в ролі означення без пояс­нювального слова;
б) при дієприкметнику-означенні є пояснювальне слово;
в)  дієприкметник виступає присудком;
г)  дієприкметник у дієприкметниковому звороті
7.  У якому реченні частка не пишеться зі словом разом?
а)  Хто нічого (не)робить, той нічого (не)має (Народна творчість).
б)  Але війна (не)мала ні кінця, ні краю (П. Загребель-нип).
в)  Я була малою горда, - щоб (не)плакать, я сміялась (Леся Українка).
г)  (Не)вдовзі в глибині поля заблискотів вогник трак­тора (О. Гончар).
8.  Виділіть речення, у якому використано формотворчі частки:
а)  Ось ти ідеш повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям (В. Сосюра).
б)  Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій (В. Ткаченко).
в) Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і хтозна-де осипався униз (М. Нагнибіда).
г) Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати (Т. Шев­ченко).
9.  У якому реченні використано вигуки, які виражають спонукання до якоїсь дії?
а)  0, як чудесно навкруги! (В. Сосюра)
б)   Гетьте, думи,  ви хмари осінні,  тож тепера  весна золота (Леся Українка).
в) Гу-у! - диким звіром вило надворі (М. Коцюбинський).
г)  Ах, скільки радості, коли ти любиш землю (П. Ти­чина).

Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Відповідь
















10. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
а) Ах,  як всього багато:  неба,  сонця,  веселої зелені (М. Коцюбинський).
б) Ви погляньте ой погляньте, хто до нас у гості йде (В. Бичко).
в)   Ой,   як   швидко   день   пройшов   у   веселій   праці (Н. Забіла).
г) О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою (В. Сосюра).
11. Визначте рядок, у якому названі самостійні частини мови.
а) Прикметник, прислівник, прийменник;
б) дієслово, дієприкметник, сполучник;
в) іменник, числівник, займенник;
г) частка, вигук, дієприслівник.
12. У якому рядку названі форми дієслова?
а) прислівник, частка, сполучник;
б) іменник, числівник, прийменник;
в) займенник, прикметник, вигук;
г) дієприкметник, дієприслівник, інфінітив.

Запитання
10
11
12
Відповідь













2 варіант
Частка. Вигук. Повторення в кінці року
1.  Модальні частки служать:
а)  для внесення різних смислових відтінків у речення, вираження ставлення того, хто говорить, до вислов­люваного;
б)  для утворення умовного й наказового способу діє­слова;
в)  для заперечення змісту цілого речення або окремої його частини;
г)  для поєднання однорідних членів речення та частин складного речення.
2.  У якому з речень використано заперечні частки?
а) Тільки в праці невтомній крилатим стаєш (В. Сосюра).
б)  А й земля ж тут добренька! Чорнозем, аж масний (А. Головко).
в)  Сіяло сонце; в небесах ані хмаринки (Т. Шевченко).
г)  Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко).
3.  Частки як, що за служать для:
а)  вираження запитання, ствердження;
б)  виділення чого-небудь;
в) оформлення окличних речень та надання їм відтінку радості, захоплення, здивування;
г)  для пом'якшення наказу або прохання.
4.  Назвіть рядок, у якому всі частки формотворчі:
а)  бо, но, то, от, таки;
б)  хай, нехай, б, би;
в)  мов, навіть, еге, атож;
г)  аби, будь, не, ні.

Запитання
1
2
3
4
Відповідь






5.  Виділіть речення, у якому використано формотворчі частки:
а)   Народна   пісня   -   то   ж   вона   усій   землі   окраса (М. Рильський).
б) Який-бо ти, дідусю, став суворий (Леся Українка).
в)  Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебету­шечка, що очей з неї не звів би (Марко Вовчок).
г)  За що ж, - хто-небудь запитає, - Зозуля Півня ви­хваляє? (Л. Глібов).
6.  У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?
а) Абя/хто, все/ж, з/яким/не/будь, то/ж;              
б) дарма/що, коли/б/то, ні/би, чим/дуж;
в)  де/який, що/правда, ані/когісінько;
г)  будь/де, зробив/таки, бозна/скільки, як/небудь.
7.  У якому з поданих речень використано вигук?
а)  Ет, багато казати, та мало слухати, - хмурніють очі майстра (М. Стельмах).
б)   Щастя   добре,   а   правда   краще   (Народна   твор­чість).
в)  Діти знали, що мати любить цю пісню, хоча кожно­го разу плаче від неї (М. Стельмах).
г)  То ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє (Леся Українка).
8.  Знайдіть рядок, у якому записані звуконаслідувальні слова.
а) Ой, ет, ну, ех, ач;
б)  ич, о, та цур йому, марш!;
в)  ку-ку, хлюп-хлюп, кап-кап, ха-ха-ха;
г)  цю-цю, гов, гей. ой лишенько.






9.   У якому з речень використано вигуки,  а не звуко­наслідувальні слова?
а)   Гу-гу-гу-у!   -   застогнав   пугач  серед  лісу   (Панас Мирний ).
б)   Тью-і,   ті-і...   Ні,   зовсім   не   так.   Трйю-тіх-тіх... (М. Коцюбинський)
в)  Як увійдем у волячо-коров'ячо-овечу половину, так саме тобі: Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е! (Остап Вишня).
г)  Коли тут  -  ох-хо-хох - рознедужався Павло мій (Марко Вовчок).
10.  Виділіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки при вигуках.
а)  Цю-цю скажені, схаменіться (Т. Шевченко).
б)  Бачив Хо таких, ох, бачив (М. Коцюбинський).
в) Аж ген іздалеку у відповідь почулось: го-ов! (П. Ти­чина).
г)  Гей ти, поле колоскове, молодість моя (В. Сосюра).
11.   Чому   вигуки   не   належать   до   службових   частин мови?
а)  Тому, що вони нікого й нічого не називають;
б)  тому, що вони не виступають членами речення;
в)   тому,  що  вони  не служать  засобом  граматичного зв'язку між словами;
г)  тому, що вони не мають морфологічного значення.
12.  Морфологія це:
а)  вчення про частини мови;
б)  наука, яка вивчає лексичний склад мови;
в)  наука, яка вивчає звуковий склад мови;
г)  наука, яка вивчає будову та значення словосполу­чень і речень.
Запитання
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь











КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ
Чи люблять українці говорити компліменти?
     Слово «комплімент» українська мова запозичила із французької (у французькій мові воно буквально озна­чає вітання). Первинне значення «вітання» (хоч і своє - рідне!) комплімент частково зберіг і в нашій мові: комп­лімент уживають здебільшого при зустрічі замість тра­диційного вітання, наприклад: «Які ви чудові сьогодні!», «Ви чарівні сьогодні, як завжди!».
     Однак компліменти («приємні, люб'язні слова, похва­ла, лестощі») можуть звучати й після слів вітань або під час розмови.                                                                  
     Своєрідність компліменту як елемента мовного етикету полягає в тому, що його кажуть здебільшого жінкам чо­ловіки (хоч цілком можливою є ситуація, за якої послу­говуються компліментами будь-які мовці, незалежно від статі й віку). Механізм «компліментарності» становлять кілька елементів: навіювання того, що приємне людині; перебільшення її достоїнств; позитивні емоції адресата.
     Існують своєрідні правила вживання компліментів, їх варто дотримуватися, аби уникнути можливих непорозу­мінь.
     По-перше, не кажіть людині того, що їй неприємне або зовсім не властиве. Скажімо, хворому навряд чи доречно сказати: «У вас сьогодні прекрасний вигляд», щоправда, це значно доречніше, аніж «свята правда й одкровення» на зразок: «Боже, що з тобою, ти так змарніла (на тобі кровинки нема), ти вся зчорніла» і т. ін.
     По-друге, комплімент не повинен бути багатозначним: це небезпека його двоякого тлумачення, а головне - сприй­няття. Почувши від коханого на свою адресу захоплене «Ти - наче весна», адресатка по-різному може сприйняти навіть такі зворушливі слова: весна ж бо такою різною буває й не завжди чарівною та приємною.
     По-третє, бажано уникати незрозумілих слів (іншомов­них, діалектних), якщо вам заздалегідь не відомо, знає їх ваш співрозмовник (або співрозмовниця) чи ні.
     І, насамкінець, комплімент повинен бути щирим.
     Зрозуміло, що комплімент - це завжди перебільшення, але в усьому потрібна розумна міра. Штучно й непри­родно звучатимуть слова, сказані, наприклад, поганому акторові: «Ви неперевершений!». Фальш ніколи не була окрасою спілкування й компліментарності.
     Водночас не варто скупитися на добре слово. Сказати людині приємне - це значить вселити їй віру в себе, у власні сили. Вибираючи між більше чи менше, не вагаю­чись, надаймо перевагу більшому: краще сказати людині слова з певним авансом, ніж забути їх і взагалі промов­чати.
     Будьте винахідливими й умійте виявити власну думку, позицію, оцінку, кажучи комплімент: навіть найкра­щий комплімент, повторений одній і тій же особі вдесяте кілька днів поспіль, утрачає свою принадність. Удалий комплімент завжди спонукає до зворотної люб'язності: «У вас чудовий смак» — «Ваша наука».
     Стиль компліменту залежить від статі, соціального ста­новища адресата, від характеру взаємин із ним, від ситу­ації спілкування й попереднього змісту розмови.
     Уміння радіти чужим успіхам - мірило шляхетності. Якщо ви представляєте гостям свого знайомого, чудового знавця багатьох мов, чому б не сказати: «Андрій Пап, неперевершений знавець мов». Звичай говорити людині хороше про неї виник і прижився не випадково: він допо­магає людям спілкуватися, жити разом, разом працювати. Коли людину підтримати, похвалити, підкреслити щось хороше в ній, вона почуває себе впевненіше, намагається дорівнювати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно молодій людині, яка не завжди буває впевне­ною в собі, потребує підтвердження своїх позитивних рис і починань (465 слів).
                                                                                         (За С. Богдан)
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь














Співець Митуса
У «Галицько-Волинському літописі» є слова: «Славет­ного співця Митусу, який колись із гордості не схотів слу­жити князеві Данилові, як в'язня, привели». Дослідники княжих літописань і досі не дали остаточної відповіді на питання: хто був Митуса?
До цього варто додати, що галицький літопис почина­ється описом подій від смерті Романа. 1205 року. А це само по собі багато значило. «По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержавця усієї Русі, - читаємо в літописі, - який оволодів усі поганські народи, мудріс­тю ума додержуючи заповідей Божих... Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців».
Літописець - високоосвічена й ерудована людина свого часу - покладається на вершинні духовні зразки, при­родно вводить у текст своєї повісті розповідь про Митусу як про співця свого часу - співця-поета, а не церковного співака.
Михайло Костомаров, поклавшись на літопис, створив свою версію у баладі «Співець Митуса», яка імпонувала Франкові, хоча й полишала в його душі сумніви «у тому, що автор представляє Митусу співаком немотивованої нічим ненависті не тільки до князів, але й до цілого то­дішнього суспільно-політичного устрою».
У двадцяті роки XX століття молоді письменники Львова утворили літературну групу символістів «Митуса» і мали однойменне видання.
Співцем Галича, його княжої історії, галицьких духо­вних джерел став Степан Пугаик - поет і прозаїк, який не тільки художньо інтерпретує минувшину, але її науково досліджує. Його потужна праця цього тільки напрямку заслуговує окремої розвідки. Зараз говоримо тільки про Митусу.  У  Пушиковій   поезії  від  першої збірки  віршів «Молоді громи» до великого тому вибраного «Хмаролом» Митуса присутній як велична постать рідної землі, з ді­яннями та вчинками якої ліричний герой сучасного поета звіряє свої вчинки.  Це його совість, її можна швидко втратити,  але якщо жити за моральними принципами Митуси, тоді матимеш право й сам на слово, тоді й ти співець. Справжні поети розхитують імперію й не чека­ють від неї ласки, не жебракують милостині.                                             Ліричний герой з поеми «Золотий тік» приходить до древнього стольного Галича «подихати історії повітрям», бо надземна сила його тяжіння притягає до себе славою могутнього Данила, Берладників, Романа, Осмомисла.
Від Пушикових поетичних візій Митуси близька дорога до  поетичних  візій  Миколи  Петренка,  до  його  балади «Останній монолог Митуси». Поет творить образ князя не як історичну постать, не князя Данила, а типовий образ тирана.       Уже в українських умовах вільної держави написав вірш «Нащадки Митуси» Роман Кудлик. Своє тлумачен­ня Митусі дають не тільки поетичні твори, а й прозові. Скажімо, Ніна Бічуя по-своєму відтворила цей образ у новелі «Буєсть Митусина», Роман Іваничук в розлогому епічному творі «Шрами на скалі», а Раїса Іванченко в романі «Золоті стремена».
З «Галицько-Волинського літопису» Митуса постійно переселяється в нові часи й живе в них (450 слів).
(За Т. Салигою)
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь


















Міжнародне співробітництво
в справі охорони природи
     Навколишнє середовище не має державних кордонів і не підлягає адміністративно-територіальному поділу. Тому результати впливу людини на природу певної міс­цевості та його наслідки слід оцінювати із загальнодер­жавних, національних і міждержавних позицій.
     Ще на початку XX століття вчені багатьох європей­ських країн виступали за міжнародне співробітництво в галузі охорони природи. Але широкого визнання ця ідея набула після Другої світової війни. Важливий крок у цій справі зробив Міжнародний з'їзд охорони природи,^що відбувся 1947 року у Швейцарії. Згідно з його рішенням, у Франції на Міжнародному конгресі (1948 р.) було ство­рено Міжнародне об'єднання захисту природи та схвале­но його статут. Наприкінці 40-х років відповідні питання почала розв'язувати ООН. У другій половині 1949 р. вона організувала в м. Лейк-Сакс (США) першу міжнародну науково-технічну конференцію з охорони природи, що відіграла важливу роль у подальшому розвиткові між­народного співробітництва в цій галузі.
     У 1956 р. п'ята Генеральна асамблея доручила Міжнародній спілці охорони природи (МСОП), створеній ще 1948 року, займатися раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, сприяти співробітни­цтву між урядами, національними, міжнародними при­родоохоронними організаціями, координувати природо­охоронну діяльність комісій, комітетів, асоціацій тощо. А в 1962 р. вона прийняла резолюцію «Екологічний роз­виток і охорона природи». Розширенню співробітництва держав у справі охорони навколишнього середовища зна­чною мірою сприяла Стокгольмська міжнародна конфе­ренція, проведена під керівництвом ООН у 1972 р. У її роботі взяли участь делегації 113 держав. Ця конференція прийняла важливі документи та рішення, які визначили на тривалий час мету й завдання, організаційну струк­туру, принципи й методи міжнародного співробітництва в справі охорони природи держав - членів ООН.
     Наприкінці 1972 р. на XXVII сесії Генеральної Асамблеї ООН розглянуто підсумки Стокгольмської конференції та обрано Раду керівних із 58 членів, затверджено програ­му міжнародного співробітництві в галузі охорони при­роди й природних ресурсів. Саме тоді 5 червня оголоси­ли Всесвітнім днем охорони навколишнього середовища. З 1973 р. почала діяти Програма ООН з навколишньо­го середовища (ЮНЕП). Одним із перших починань цієї установи було створення всесвітньої системи станцій сте­ження (моніторингу) за станом і змінами біосфери.
     Україна успішно співпрацює з ЮНЕП. Вона - член ради керівних. Вітчизняні спеціалісти беруть участь у створенні основних проектів цієї організації. В Україні проведено кілька міжнародних конференцій, симпозіумів із проблем охорони природи. Наша держава також бере участь у глобальній системі моніторингу.
     Тепер діє близько 160 міжнародних договорів і угод природоохоронного значення, Це одна з форм багато- і двостороннього співробітництва держав.
     Величезні природні ресурси Світового океану. Він по­стачає близько чверті всього білка протеїну, який спо­живає населення Землі. З морських глибин добувають мінеральну сировину, з морської води - хімічні елемен­ти: бром, магній та інші. Океан має важливе транспортне значення. Майже 100% товарів міжнародної торгівлі пе­ревозять морськими шляхами.
     Україна морська держава. Вона зацікавлена в створен­ні, упровадженні та дотриманні міжнародних норм і прин­ципів щодо запобігання й ліквідації забруднення морів і океанів, захисту й поліпшення стану Чорного моря.
     У 1980 - 1993 рр. Україна стала учасницею багатьох міжнародних правових актів у галузі екології (серед них Віденська конференція з охорони озонового шару, Монреальський протокол про озоноруйнівні речовини та ін.) (468 слів).
(З журналу)
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь



















Батьківщина
     Справжня цінність людини визначається її готовністю на самопожертву в ім'я Батьківщини. Вітчизну люблять не за її могутність і багатство, а за те, що вона своя. Лихо чекає на тих, хто у пошуках «солодкого» життя залишає рідну землю. Людина без Батьківщини - що птах без по­льоту чи соловейко без пісні. Немає страшнішої муки, ніж ностальгія...
     Ми любимо своїх батьків, дітей, родичів, та пам'ятай­мо, що наша любов до них тісно пов'язана з любов'ю до Батьківщини. Любов до Вітчизни не визнає половинчас­тості: хто не робить для неї всього, на що здатний, той нічого не робить. Хто не віддає їй усю свою силу й насна­гу, той не вартий її поваги.
     Я безмірно люблю свою Батьківщину, бажаю їй слави й процвітання, ціную наш славний працелюбний народ.
     Та не менше я поважаю й ціную інші народи, бо без справжньої любові до людства немає істинної любові бо Бога й Вітчизни.
     Є речі, які не підлягають сумніву. Це патріотизм, любов до рідної Вітчизни. Напевно, не знайдеться жодної людини на Землі, яка б не любила своєї Батьківщини - її краєвидів, рік і озер, музики слів та мелодій пісень, фольклору й мови, якою мислить й висловлює свої думки й почуття народ.
     Щастя неможливе без блакитного неба над головою, переливчастого співу птахів, наповненого хвоєю повітря, квітучих садів і домівки, де на нас хтось чекає. Є звідки піти - і куди повернутися.
     Кожен намагається відшукати свій рай, не здогадую­чись, що Вітчизна і є тим раєм. Отож любімо її такою, якою вона є, — і в часи лихоліття, і в період розквіту. Не будьмо в ній емігрантами. Не залишаймо її у важку годину, утікаючи світ за очі. Там ми чужі, хтось інший -свій.
     Приїхавши до міст, знайомих лише за картою й фільма­ми, побачите таке, про що й гадки не мали. Там пальми, та немає берізок і ялин, люди з іншим мисленням, своїм, нам не зрозумілим. І проклянемо себе за необдуманий вчинок, та буде пізно.
     Страшно комусь догоджати, не бути самим собою. Не проявили себе на Батьківщині, не чекайте чогось путньо­го на чужині.
     У своїй річці й рибка, здається, усміхається нам; на чужині й соловейко не співає. Не загубіться у часі історії. Не ганяйтеся за примарою.
     Шукайте щастя у власній країні. Ніде, крім Батьківщини, жити не зможете.
     Як би гарно там ви не співали чужинцям, своїм не ста­нете. Чужим приїхали, доведеться чужим і від'їжджати. У гостях добре, та вдома - краще.
     Батьківщиною не торгують, її не зраджують. Іншої не буде. Вона без нас проживе - ми ж без неї не обійдемося, її доля - наша доля. Не може людина без Батьківщини - тягне до отчого порогу. Скільки не мандруватимемо по закордонах, наше місце в рідному краї!
     Вітчизна - це не тільки те місце, де покоїться наш рід, де ми народилися й де закопана наша пуповина. Ми самі продовжуємо тут свій родовід, виявляємо свої найкращі риси, приносячи людям користь. Нам добре - і від нас добро.
     Залишаймося ж на Батьківщині разом зі своїм наро­дом! Пригорнемося до рідної землі - і вона нам подарує життєдайну силу (475 слів).
(За О. Бриком)
Запитання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Відповідь